пʼятницю, 26 серпня 2011 р.

Паліть на здоров'я!

Зі всіх поширених шкідливих звичок, паління сторіччями залишається найпопулярнішим. Але чим саме воно приваблює людей аж настільки, що вони згодні годинами ковтати їдкий і неапетитний дим? Більшість опитаних мною чоловіків згадали можливість на кілька хвилин відволіктися від поточних справ, розслабитися та заспокоїти нервову систему. Не сперечатимусь. Але певен, це можна зробити іншим, не таким шкідливим для власного здоров'я способом.
Жінки виявилися винахідливішими. Серед відповідей почув затерте: «мені так приємно», але були і доволі несподівані варіанти. Наприклад, що паління, всупереч всім негативним факторам, романтично, стильно, або навіть еротично. Це й не дивно. Це зараз кінематографісти під тиском обуреної спільноти дещо зменшили свій запал. Але донедавна пристрасть до цієї згубної звички демонстрували чи не всі позитивні герої екранних блокбастерів. Серед них і супермени, і джеймси бонди, і президенти, і суперкрасуні.
Так палити чи не палити? Це питання хвилює людство відтоді, як кораблі Христофора Колумба повернулися до рідного берега із чималим запасом заморської травички. Щоправда, як свідчать історики, сам прославлений капітан не оцінив щедрого дарунка новоявлених союзників. І вчинив аналогічно до іншого не занадто ароматного сміття. Тобто, викинув за борт.
Американські тубільці вважали тютюн лікарською рослиною зі знеболюючим ефектом. Окрім того, вдихання диму допомагало їм налагодити контакт із богами. Можливо, але навряд чи хтось із сучасних курців у змозі сягнути нірвани за допомогою цигарок.
До речі, історія про те, що американські індіанці були затятими курцями, м'яко кажучи, не зовсім коректна. Справа в тому, що подібний дурман здебільшого призначався для шаманів. Ну, або вождів племен. В разі, якщо вони прагнули поговорити зі своїми чаклунами на одному рівні. Горілки до появи «клятих блідолицих» вони не знали. А тому, використовували інші доступні засоби, щоб надертися до синіх шмарклів. У хід ішли мухомори, добре відома нинішнім шанувальникам кальяну «шавлія волхвів» та інший місцевий дурман. Тютюн вважався гарним засобом шліфування. Ну, на кшталт нашого пива.
А от коли до вас завітали довгоочікувані гості, з якими хотілося б налагодити теплі стосунки, навколо багаття передавався колабас із настоєм листя та кори дерева мате. На жаль, європейці традиційно перейняли найгірше з можливого.
А от свята інквізиція поставилася до дивної звички колумбівських матросів без зайвих, на їхній погляд, сантиментів. Позбуватися від неї довелося на божественному багатті. Саме цей вкрай неестетичний акт і став взірцем першої ефективної антинікотинової кампанії.
Але перемога в цій боротьбі не буває легкою. Є сумніви, чи вона взагалі досяжна. Принаймні, у найближчому майбутньому. Адже дотепер ніхто не зміг віднайти прийнятний спосіб гарантовано переконати людину добровільно відкинути, нехай навіть погану, але звабну звичку. Хоча декому здається, що все геніальне просто.
Директор одного із грантових проектів по боротьбі з наркотиками та алкоголем (про тютюн у їхній назві немає ані слова. Вочевидь пішов як наркотик), висловила мені абсолютно чіткий рецепт загального благоденства. А саме: за її словами світовий досвід доводить, що найефективнішим засобом зниження рівня паління серед населення є підвищення податку на тютюн.
Ось так! Просто, зручно, та й для бюджету корисно. Навіщо забивати собі голову ефемерними антитютюновими акціями. Треба підвищити ціни. Незабаром більшість затятих курців просто вимруть від голоду. Натомість отримуємо лише одну проблему. Вітчизняна історія неодноразово доводила, що монетарними методами домогтися перемоги над шкідливими звичками просто неможливо. Менталітет не той. Дефіцит дешевої горілки миттєво перекривається підпільними винокурнями. Якість готової продукції не обговорюється. Сама її наявність є цілком достатньою.
Звичайно, навряд чи коректно прогнозувати зростання популярності місцевої махорки. Навіть при катастрофічних коливаннях цін. Але навалу дешевої контрабанди від найближчих сусідів забезпечено.
Чи є сенс обговорювати необхідність фінансування чужої економіки із власної кишені? Такі інвестиції, як на мене, не виглядають чимсь природнім та логічним. У нас і так не багато галузей промисловості, що постійно розвиваються і дають стабільний приріст надходжень у бюджет. Хоча... думки із цього приводу розрізняються до навпаки.
Представники тютюнової індустрії цілком обґрунтовано заявляють, що профільні заводи є бюджетоутворюючими в декількох регіонах країни. Що виробництво тютюнових виробів дає роботу значній кількості людей. І змушує хоч якось крутитися заіржавілий механізм вітчизняної економіки.
Їхні опоненти зазначають, що держава витрачає на подолання негативних наслідків тютюнопаління (зокрема, хвороби та смерть підготовлених фахівців) значно більше, аніж отримує податків від профільної індустрії.
Та й сучасні технології виробництва сигарет такі, що зайнятість населення в цій сфері мінімальна.
Стоп! Повернімося, власне, до антинікотинових акцій. Протестувати наші люди вміють. Іноді навіть здається, що для них не дуже важливий сам предмет протесту. Головне тут пісні, танці та сердечне спілкування із ближніми. А якщо гамузом то цього можна причепити і шляхетну справу, забивши останній цвях у труну чи то західного імперіалізму, чи то світової наркомафії, вважайте що життя прожите не даремно.
Але, як на мене, головним має стати не агітація затятих курців, а спроба розвіяти ореол романтичності цієї звички в очах молодого покоління. Особливо, якщо зважити, що й самі діти з великим натхненням ставляться до справи. Докладаючи максимум зусиль, аби привернути на свій бік введених в оману ровесників.
Нещодавно став свідком вельми цікавої акції. У центральному парку столиці старшокласники пропонували перехожим обміняти неестетичні недопалки на апетитні цукерки. Аякже! Карієс набагато безпечніший за рак ротової порожнини.
Безумовно ті, хто не хоче прощатися зі шкідливою звичкою, наведуть безліч аргументів, що доводять їхню безперечну правоту будь-якому скептикові. А добре обізнані джерела повідомляють, що вбити коня за допомогою краплі нікотину справа нелегка. Взагалі, нікотин у тютюновому димі найбезпечніша речовина. Аби він не викликав залежності, проблем взагалі не виникало б.
«Якщо не зможу курити у раю, то я й не прагну потрапити туди». Саме так колись висловив своє ставлення до проблеми паління безсмертний Марк Твен. Також відомий інший його вислів: «Кинути палити дуже просто! Я сам це робив понад вісімдесят разів».
Я особисто вислухав безліч думок «за» і «проти». Які з них ближчі до істини, достеменно не відомо. Спробуйте розібратися самі.
Отже! Паління, на думку деяких агітаторів, є не тільки безпечним, але й необхідним процесом для людського організму. Нікотин убиває понад тридцять мікроорганізмів, серед яких є вісім (!!!) шкідливих.
Відмирання клітин головного мозку змушує активніше працювати все те, що залишилося.
Процес затягування та постійний кашель курця можна вважати чудовою дихальною гімнастикою.
Окрім того, людина яка не палить, передчасно зношує свій організм. Адже їй доводиться працювати без обов'язкових перекурів.
Тютюнова промисловість забезпечує роботою величезну армію фахівців. Причому, це стосується не тільки тих, хто безпосередньо задіяний у виробництві цигарок. Ця область ніколи не залишить без роботи величезну армію лікарів, пожежників, двірників і працівників цвинтарів.
Усього вам найкращого. Паліть на здоров'я!

Немає коментарів:

Дописати коментар